ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ КОРЖІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Коржівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Роменської районної ради Сумської області здійснює планування діяльності на підставі ст.53 Конституції України, Законів України «Проосвіту», «Про загальну середню освіту», «Про забезпечення санітарного таепідемічного благополуччя населення», Державного стандарту початкової загальної освіти, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу , власного Статуту.

Відповідно до основних засад Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Концепції нової української школи (далі - НУШ), затвердженої розпорядженням Кабінету міністрів від 14.12.2016 № 988, основна мета загальної середньої освіти − сприяти становленню соціально відповідальної, критично мислячої особи, члена громадянського суспільства, людини, здатної до адекватного цілепокладання і вибору в умовах соціально-культурного буття, що нестримно змінюється, усвідомлюючи освіту як універсальну цінність і готової до її продовження впродовж усього життя.

На кожній ступені навчання Коржівська загальноосвітня школа реалізує відповідні ступеню і спрямованості навчання загальноосвітні програми. Школа здійснює навчання і за комплектами навчальних посібників та програм, рекомендованих для загальноосвітніх навчальних закладів Міністерством освіти і науки України. Вибір програм і навчальних посібників здійснюється шкільними методичними об'єднаннями, затверджується директором і педагогічною радою школи.

Освітня програма передбачає:

- формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

- виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

За Статутом Коржівська ЗОШ є загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів.

Режим роботи навчального закладу п'ятиденний.

Мова навчання – українська .

У 2019-2020 навчальному році у закладі сформовано 9 класів:

Всього: 67 учнів.

Згідно наказу Міністерства освіти інауки України від 12.01.2016 року та Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти

Для учнів 2 та 7 класів було введено індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти ( педагогічний патронаж),як для осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб);

Початок занять – о 8.30 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах відповідно до статті 16 закону України «Про загальну середню освіту»;

Тривалість перерв відповідно до чинного Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 778).

Робочий навчальний план 1 класу та 2 класу(педагогічний патронаж) – складено за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.

Для 3-4-х класів – складено за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407.

Для 5-9 класів та 7 клас( педагогічний патронаж) – складено

за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405.

Ключові освітні компетентності конкретизуються кожного разу на рівні освітніх галузей і навчальних предметів для кожного ступеня навчання. Наприклад, ключові навчально-пізнавальні компетентності знаходять своє втілення в загальнопредметній рефлексивній компетентності, а потім у такій предметній компетентності з історії, як здатність виділяти в будь-якій історичній події боротьбу інтересів різних сторін.

Перелік ключових освітніх компетентностей визначається нами на основі головних цілей загальної освіти, структурного представлення соціального

досвіду й досвіду особистості, а також основних видів діяльності учня, що дозволяють йому опановувати соціальний досвід, одержувати навички життя та практичної діяльності в сучасному суспільстві.

З урахуванням даних позицій ключовими освітніми компетентностями є такі:

1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну

траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Державним стандартом початкової освіти у 2019-2020 навчальному році визначено, що початкова освіта працює за програмою НУШ у 1-2 класах, що враховує вікові особливості розвитку та потреби дітей і дає можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст освіти в документі представлено в дев’яти освітніх галузях: мовно-літературній, математичній, природничій, технологічній, інформатичній, соціальній і здоров’язбережувальній, фізкультурній, громадянській та історичній, мистецькій. Кожна галузь описана через загальні результати навчання та обов’язкові результати навчання здобувачів освіти. Загальні результати навчання представлені описом складників ключових і предметних компетентностей, якими має володіти випускник закладів середньої освіти ІІІ ступеня, та окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Обов’язкові результати навчання показують, які складники ключових і предметних компетентностей мають бути сформованими у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.

Освітні програми передбачають освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

У навчальному плані освітньої програми закладу освіти конкретизується варіативний складник. У разі використання варіативної години на вивчення курсу за вибором до переліку навчальних програм, який є складником освітньої програми, додається програма цього курсу. Використання годин варіативного складника навчальних планів іде на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантного складника, упровадження курсів за вибором, проведенням індивідуальних консультацій та групових занять.

роб При розподілі варіативного складника навчального плану гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

У період переходу шкіл на здійснення освітньої діяльності за новим Державним стандартом заклад освіти розробляє освітні програми на кожен навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження визначається в навчальному плані, очікувані результати навчання здобувачів освіти окреслюються в навчальних програмах предметів/інтегрованих курсів (що є складниками освітньої програми).

Принципи Державного стандарту початкової загальної освіти

1.Презумція талановитості дитини

(Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь –яких форм дискримінації. )

2.Цінність дитинства

(Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визначення прав дитини на навчання через діяльність, гру)

3.Радість пізнання.

(Організація пізнавального процесу,яка приноситиме радість дитині. 4.Розвиток особистості

(Плекання самостійності та належного мислення , розвиток у дітей самоповаги та впевненості в собі)

5. Здоровя

(Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психологічного розвитку )

6. Безпека

(Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце , де немає насильства і цькування)

Навчання грамоти

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості і дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; розвиток емоційно-чуттєвого досвіду, мовленнєво-творчих здібностей. І

Початковий курс мовно-літературної освіти розпочинається в 1-му класі Реалізація зазначеної мети здійснюється за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях.Основними напрямами цієїроботи є розвиток таких умінь: сприймати на слух і правильно розуміти усне мовлення.Упроцесіформування аудіативних умінь необхідно розвивати мовленнєвий слух і вміння розуміти почуте. Розвиток мовленнєвого слуху передбачає формування

вмінь вирізняти в суцільному звуковому потоці окремі елементи, ідентифікувати їх, адекватно сприймати інтонаційні характеристики мовлення. Розвиток розуміння почутого передбачає вироблення вмінь усвідомлювати зна­чення окремих елементів тексту (слів, словосполучень, речень) і доступний текст у цілому.

У 1-му класі формування аудіативних умінь розпочинається на різних мовних одиницях, починаючи зі звуків

Робота над формуванням уміння будувати діалог полягає в тому, щоб удосконалювати звукову вимову першокласників; збагачувати, уточнювати й активізувати їхній словниковий запас; удосконалювати вміння правильно відповідати на поставлені запитання, ставити запитання іншим; збагачувати мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету; учити дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови; вступати в діалог на доступні теми.

Формування в першокласників монологічних висловлювань доцільно розпочинати з роботи над побудовою самостійних зв’язних висловлень за ма­люнком, серією малюнків, певною життєвою ситуацією. Наступним етапом є побудова невеликих усних розповідей, описів, міркувань за малюнком, запитаннями, висловлення власної думки з приводу зображеної в підручнику ситуації, переказування прослуханого чи прочитаного тексту.

Ефективності формування зазначених умінь сприятиме застосовування інтерактивних форм організації навчальної діяльності, які передбачають постійну активну взаємодію учасників освітнього процесу, пробуджують зацікавленість, бажання виконувати поставлене завдання.

У процесі реалізації змістової лінії« Читаємо» в першокласників передбачено формування таких основних очікуваних результатів: читати вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури - складами); виявляти розуміння їх фактичного змісту; правильно, інтонувати речення, різні за метою висловлювання та інтонацією; висловлювати власне ставлення до прочитаного; читати за ролями діалоги з казок, оповідань, віршів; мати уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки,

журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет; виявляти інтерес, позитивне ставлення до книжки; пояснювати свої читацькі вподобання.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти одним із пріоритетних завдань Нової української школи є забезпечення умов для все­бічного розвитку дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб. Тому в процесі формування навички читання важливо враховувати читацькі вміння, набуті дітьми в дошкільному віці, і здійснювати диференційований підхід у навчанні першокласників, які прийшли до школи з різним рівнем підготовки.

З метою підтримування інтересу першокласників до читання варто використовувати різноманітні стимули і прийоми читання, якомога частіше пропонувати читати тексти різних жанрів, на різних носіях (на папері, дошці, мультимедіа) і з різних джерел, залучати учнів до дидактичних ігор, вирішення змодельованих знайомих дітям життєвих ситуацій, які потребують застосування навички читання.

В умовах істотного зниження інтересу учнів до читання важливого значення у змісті інтегрованого курсу «Навчання грамоти» набуває робота з дитячою книжкою. Відповідно до чинного Стандарту початкової загальної освіти ключовими результатами такої роботи є розвиток у дітей інтересу, любові до читання, умінь сприймати, перетворювати, оцінювати текстову інформацію у процесі усної взаємодії, умінь з допомогою дорослих обирати дитячі книжки, пояснювати свій вибір, розвиток прогностичних умінь орієнтовно визначати за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці і т. ін.

Визначальними чинниками розвитку в першокласників позитивних мотивів до читання на уроках роботи з дитячою книжкою є цікаві форми їх організації і проведення, а також добір відповідного змісту навчального матеріалу, який забезпечить його новизну, емоціогенність, розвиток читацьких інтересів. Дуже важливо на кожному занятті щоразу працювати з невеликою за обсягом новою ілюстрованою книжкою, у якій дитині буде легко орієнтуватися, а сам процес ознайомлення з нею викличе позитивні емоції, зацікавлення, радість спілкування.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в першокласників повноцінної навички письма, умінь добирати й записувати назву малюнка, заголовок до тексту, будувати й записувати речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією, дотримуватися культури оформлення письмових робіт, виявляти і виправляти недоліки письма (самостійно та за допомогою вчителя).

У процесі реалізації цієї лінії в 1-му класі пріоритетним є формування графічних, технічних, гігієнічних та елементарних орфографічних навичок.

Навчання письма відбуватиметься швидко й ефективно, коли воно проходить паралельно чи інтегровано з навчанням читання у формі уроку або заняття.

Фізіологічні особливості процесу письма, індивідуальні особливості розвитку учнів вимагають низки додаткових специфічних гігієнічних вимог до посадки, положення зошита на парті, ручки в руці. Дидактично доцільним і обґрунтованим має бути дозування графічних завдань.

Для формування елементарних умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на формування

умінь розрізнювати голосні і приголосні звуки, правильно вимовляти тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки, відтворювати ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції), позначати мовні звуки буквами на письмі, правильно записувати слова, вимова й написання яких збігаються, відтворювати алфавітні назви букв, поділяти на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок, правильно наголошувати загальновживані слова, розрізнювати близькі й протилежні за значенням слова, упізнавати і розрізнювати слова - назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (за допомогою вчителя), ставити до них запитання, складати й інтонаційно правильно вимовляти (читати) розповідні, питальні та окличні речення і відповідно оформлювати їх.

Для забезпечення мотивації навчальної діяльності учнів у 1-му класі необхідно створювати оптимальне освітнє середовище, яке б забезпечувало умови для організації роботи в парах, групах, проводити заняття не тільки за партами, а й на килимку, а також за межами класної кімнати та шкільного приміщення.

Доцільно активно використовувати нестандартні організаційні форми навчання та різні способи взаємодії учасників навчального процесу, особливо ті, які містять елементи гри. У шестирічних першокласників гра ще залишається домінуючим видом діяльності, тому навчання через гру більше зацікавлює дітей і дає вагоміші результати.

З метою підвищення інтересу до навчальної діяльності необхідним у 1-му класі є використання різноманітних дидактичних засобів: ілюстративного матеріалу, таблиць, схем, моделей, зразків, мультимедійних засобів тощо.

Математика

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формуван­ня математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Початковий курс математики покликаний розкрити для учнів роль математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу; формувати в дітей основи математичних знань та способів дій, досвід їх використання для розв’язування навчальних і практичних задач; реалізовувати потенціал галузі для засновування здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач; для розвитку математичного мовлення, що необхідне для опису математичних фактів, відношень і закономірностей.

Реалізація означених завдань здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Математичні задачі і дослідження», «Робота зданими».

Провідним завданням змістової лінії «Числа, дії з числами. Величини» є формування в учнів поняття про цілі невід’ємні числа в межах 100, розуміння суті арифметичних дій додавання й віднімання, відношення різницевого порівняння, формування повноцінної обчислювальної навички додавання і віднімання в межах 10; практичних умінь, пов’язаних із вимірюванням величин довжини, маси, місткості й часу.

Уявлення Про натуральне число,' сутність арифметичних дій додавання і віднімання і взаємозв’язок між цими діями в першокласників формують на основі оперування множинами предметів. Зважаючи, що сучасна дитина переважно взаємодіє з двовимірними зображеннями (візуальні відтворення на паперових та електронних носіях), у навчальному процесі доцільно більше уваги приділяти практичним вправам із тривимірними об’єктами (геометричні тіла, реальні природні або створені людиною предмети). З метою підготовки до вивчення арифметичних дій додавання й віднімання в інших концентрах для

реалізації інтеграції за способом математичної діяльності при розгляді табличних випадків додавання та віднімання увага зосереджується на формуванні прийомів обчислення в межах 10 (Додавання і віднімання чисел Частинами, додавання на основі переставного закону додаваний, віднімання на основі взаємозв’язку арифметичних дій додавання та віднімання).

У першому класі учні ознайомлюються з нумерацією чисел у межах 100; на основі практичних вправ осмислюють поняття розряду, вчаться записувати двоцифрові числа, опановуючи принцип позиційного запису числа. Розрядний склад двоцифрових чисел є основою для здійснення учнями порівняння чисел, додавання й віднімання двоцифрових чисел у випадках, які ґрунтуються на нумерації. За наявності пізнавальних потреб і можливостей учнів на основі використання наочного матеріалу можна опрацювати дії додавання і віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд.

У тісному зв’язку з формуванням поняття числа і опануванням арифметичних дій відбувається вивчення на практичній основі довжини, маси, місткості, часу, вартості, а також способів вимірювання цих величин. Для засвоєння відповідних тем доцільно пропонувати учням завдання, пов’язані з їхнім реальним життям.

• Змістовою лінією «Геометричні фігури» передбачено вивчення елементів геометрії. Її головним завданням є розвиток в учнів просторових уявлень, уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати й абстрагувати; формування в учнів елементарних практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. У межах першого класу формують уявлення про геометричні фігури на площині, їх істотні ознаки і властивості; вчать розпізнавати геометричні фігури у просторі, зіставляти образи геометричних фігур з навколишніми предметами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» має на меті реалізацію алгебраїчної пропедевтики і передбачає формування уявлень про числові ма­тематичні вирази суму і різницю, числові рівності й нерівності. Відповідний матеріал уводиться поступово, одночасно з вивченням арифметичного матеріалу. Одним із питань алгебраїчної пропедевтики в початковій школі є формування найпростіших уявлень про залежність значення суми від зміни одного з доданків, про залежність значення різниці від зміни зменшуваного,

Метою змістової лінії «Математичні задачі і дослідження» є формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів. Змістовою лінією «Робота з даними» в першому класі передбачено ознайомлення учнів на практичному рівні зі способами зчитування даних зі схематичних рисунків, із таблиць; внесення да­них до схем.

«Я досліджую світ»

У першому класі вводиться інтегрований предмет «Я досліджую світ». Особливого значення в дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, з практик застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях програмових вимог кожної із предметних складових, що інтегруються.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток мо­лодших школярів на основі формування цілісного образу світу в проце­сі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему ін­тегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різне сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає досягнення таких завдань:

— формування дослідницьких умінь, доступних способів пізнання себе, пред­метів і явищ природничого і суспільного життя (спостереження, обстежен­ня, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка по­баченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і сус­пільстві, станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, аналіз наслідків ризикованої поведінки, залежності результату від докладених зусиль);

— виховування активної позиції щодо громадянської і соціально-культурно» належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історі свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій;

— розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

— створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, до­тримання правил природоохоронної поведінки, ощадливого використання природних ресурсів.

Технологічна освітня галузь

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, самореалізації, культурного й національного самовияву.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— формування цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне вироб­ництво;

— сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українсько­го народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

— набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

— вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціо­нально використовувати матеріали;

— формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результа­ти проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за таки­ми змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Сере­довище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище со­ціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з інши­ми; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування — моделю­вання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формуван­ня навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструмен­тами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної ді­яльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені

Вироби

Мистецька освітня галузь

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розви­ток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчо­го самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мис­тецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток кре- ативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого само­вираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь за­стосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. її реалізація пе­редбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає форму­вання в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оціню­вати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інте­гративного підходів.

Фізична культура

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в мо­лодших школярів ключових і фізкультурних компетентностей, ціннісно­го ставлення до фізичної культури, успішного здійснення фізкультурно- оздоровчої діяльності та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

— виховання в учнів розуміння значущості занять фізичними вправами, іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гарту­вання тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

— формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяль­ності, виконанням фізичних вправ, уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

— розвиток в учнів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки по­зитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку; використовувати різні способи пошуку корисної інформації у до- відникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комуніка­тивних технологій, критично мислити;

— формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фі­зичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

— розвиток в учнів здатності використовувати навички самоконтролю і само- оцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних пра­вил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

— розвиток в учнів здатності до спілкування і взаємодії з дорослими й одно­літками, співпрацювати і досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової

Навчальний план

1 клас з українською мовою навчання

Погоджено Затверджено

Батьками учнів 2 Педагогічною радою

Протокол №1 від 03.09.2019р

Робочий навчальний план для індивідуальної форми навчання

( педагогічний патронаж)для учнів 2 класу

Коржівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Іващенка Івана Сергійовича (21.06.2012 р.н)

Галілея Артема Ярославовича (21.08.2012 р.н)

Виноградової Вероніки Іванівни(10.04.2011 р.н)

Назаренко Софії Сергіївни(25.06.2011 р.н)

на 2019-2020 навчальний рік

Навчальний план

3-4 класи з українською мовою навчання

Навчальний план

ІІ ступінь 5-9 класи з навчанням українською мовою

Погоджено Затверджено

Батьками учнів 7 класу Педагогічною радою

Протокол №1 від 03.09.2019

Робочий навчальний план для індивідуальної форми навчання

( педагогічний патронаж)для учнів 7 класу

Коржівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Мірошниченка Артема Анатолійовича(04.09.2006 р.н)

Нікодін Олександри Віталіївни (12.06.2007)

Любченка Олександра Сергійовича(10.05.2007)

Волинської Катерини Вікторівни(30.09.2006)

на 2019-2020 навчальний рік